ПОИСК
Гроші

Автоматичне списання грошей з банківського рахунку: через які борги можна втратити заощадження

14:55 28 липня 2021
людина біля банкомату

Для багатьох громадян України, що мають несплачені штрафи або борги по кредитах, став неприємним сюрпризом арешт грошей на банківських рахунках. Річ у тім, що 6 липня набув чинності наказ Мін'юсту, згідно з яким банки можуть автоматично заарештовувати, а потім і списувати кошти з рахунків українців, які мають борги. У попередній статті ми з'ясували, що таке автоматичний арешт банківських рахунків боржників. Однак в цьому процесі є безліч важливих нюансів. Саме про них «ФАКТАМ» розповіла керуюча партнерка Юридичної компанії «Матковська та Партнери» Юлія Матковська.

Перелік заборгованостей, що потрапляють під автоматичне списання, істотно розширився

— За які саме борги можуть бути арештовані гроші громадянина на його банківському рахунку?

— У редакції наказу Міністерства юстиції зазначено, що автоматично тепер будуть списувати кошти з рахунків через наявність боргів:

  • за житлово-комунальні послуги;
  • по штрафах;
  • по кредитах;
  • по аліментах.

Раніше автоматично борги списували тільки у тих, хто мав заборгованість по аліментах. Важливо відзначити, що списання не торкнеться кредитних коштів, а тільки особистих коштів боржника.

— Заарештовуватимуть усі кошти на рахунку чи тільки суму заборгованості?

— Раніше процедура була тривалішою: довести заборгованість у суді, знайти, в якому банку рахунок боржника. Тепер Нацбанк зобов'язав банки на вимогу державного або приватного виконавця надавати інформацію про реквізити рахунків боржника та суму коштів на них. Мінус цього в тому, що порушується банківська таємниця — банки змушені розкривати інформацію про рахунки боржників. Плюс же полягає в тому, що тепер банки заморожують не всі рахунки, а тільки суму боргу. Все проходить в електронному форматі через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП). Але рішення суду при цьому також залишається обов'язковим.

— Хто має право ініціювати автоматичний арешт коштів боржника?

— Ініціює арешт стягувач. За його заявою судовий виконавець приймає рішення про задоволення зазначеної заяви або про відмову в її задоволенні не пізніше дня, наступного за днем подання такої заяви.

Уже в перший день роботи нової процедури арешту з'явилася інформація про те, що було заарештовано 400 тисяч рахунків і кошти з них тепер спишуть автоматично. Насправді, згідно з даними сервісу Опендатабот, в Єдиному державному реєстрі боржників є 390 755 виконавчих проваджень, відкритих на підставі не судових рішень, а так званої виконавчого нотаріального напису.

Це означає, що рахунки вже потенційно можуть бути арештовані в автоматичному режимі, адже щодо них існує виконавче провадження. Крім того, частина з них вже арештована за старою процедурою.

«Арешт коштів і стягнення боргу — це дві різні процедури»

— Чи необхідне окреме судове рішення про накладення арешту на грошові кошти боржника?

— Рішення суду в будь-якому випадку залишається обов'язковим, але тут я хочу відзначити, що арешт коштів та стягнення боргу — це дві різні процедури! Система передбачає додаткові дії від виконавця зі списання грошей на арештованому рахунку: після того, як рахунок боржника знайдений та заарештований, а банк повідомив виконавцю суму на ньому, останній формує до банку додаткову вимогу про списання суми, яка значиться у виконавчому провадженні.

Водночас ця система дозволить не відбирати всі зароблені гроші, а залишати мінімальний дохід, який чіпати не будуть.

— І все ж роз'ясніть детальніше, яка процедура автоматичного арешту грошей та як відбувається подальше їх стягнення?

— Процедура тепер виглядає наступним чином:

  • державний або приватний виконавець за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) направляє до банків вимогу на отримання інформації про рахунки боржника;
  • банки протягом години надають інформацію;
  • виконавець за допомогою АСВП направляє у банки, де відкриті рахунки боржника, постанову про арешт коштів;
  • банки арештовують кошти та повідомляють про це виконавцю;
  • виконавець створює платіжні вимоги на примусове списання коштів і направляє їх банкам;
  • банки примусово списують кошти з рахунків боржника і перераховують їх на рахунки виконавчої служби;
  • кошти потрапляють до стягувача боргу.

— Автоматичний арешт поширюється на рахунки в усіх українських банках? Тобто всі банки дозволяють автоматично заарештовувати гроші на рахунках своїх клієнтів?

— Автоматизована система виконавчого провадження — система, завдяки якій відбувається автоматичний арешт банківських коштів, — це спеціальне програмне забезпечення, в якому працюють усі державні та приватні виконавці. За допомогою АСВП проводиться реєстрація судових рішень та інших виконавчих документів (штрафи ДАІ, вимоги ПФУ, постанови виконкому та ін.), А також документів виконавчого провадження (запити виконавця та відповіді на них), а також проводиться фіксація інших виконавчих дій (реєстрація постанови про арешт коштів боржника й таке інше).

Ще не всі банки до неї підключилися, хоча Мін'юст планує незабаром задіяти всі банківські установи, і тоді арешт коштів боржників відбуватиметься миттєво.

Хочеться все-таки закінчити на позитиві та побажати нашим громадянам не мати боргів. А для того, щоб в цьому точно бути впевненим, раджу періодично перевіряти інформацію на таких ресурсах:

  • єдиний реєстр боржників;
  • портал Онлайн-будинок юстиції;
  • електронний сервіс державних послуг «Дія»;
  • автоматизована система виконавчого провадження (АСВП).

Варто нагадати, що з 14 липня в Україні діють нові правила діяльності колекторів. Відтепер «вибивачам» боргів заборонено погрожувати боржникам і їхнім рідним.

Фото Сергія Тушинського, «ФАКТИ»

7426

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.