ПОИСК
Гроші

Усі розрахунки лише «через касу»: нові правила роботи ФОПів

17:23 29 листопада 2021
Термінал та смартфон

Новий рік принесе вітчизняним бізнесменам чимало нових турбот. Адже з 1 січня 2022 року фізичні особи — підприємці (ФОП) зобов'язані при поведінці продажів застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО). Як пояснили у Державній податковій службі, за порушення порядку розрахунків з нового року підприємцям загрожує штраф у розмірі 100% від суми проданої з порушенням продукції.

Для десятків тисяч людей, які займаються дрібним бізнесом, початок використання касових апаратів пов'язаний з багатьма труднощами. Який варіант розрахункового реєстратора вибрати? Як проводити звітність? Та й у багатьох споживачів, які звикли до паперових товарних чеків, запровадження електронних чеків викликає нерозуміння.

«Малому та середньому бізнесу потрібно купити додаткове обладнання чи програми, щоб відповідати законодавчим вимогам з 1 січня»

Про те, як зміниться порядок розрахунків та які касові апарати вигідніше використовувати, «ФАКТАМ» розповіла бухгалтерка та податкова консультантка компанії з автоматизації кафе та ресторанів Poster Ольга Пушко.

— Вже з нового року набагато більшій кількості підприємців доведеться використовувати різні «касові апарати». Чи готові вони до зміни порядку розрахунків технічно?

— Зараз класичні реєстратори — кнопкові касові апарати або фіскальні принтери — використовує бізнес з річним оборотом 1 мільйон гривень і вище, а також бізнес, який торгує підакцизними товарами. Відповідно, з 1 січня для таких підприємців глобально нічого не змінюється — їм не треба проводити технічний апгрейд та докуповувати нове обладнання, вони можуть і надалі використовувати «залізні» реєстратори розрахункових операцій (РРО).

А от малому та середньому бізнесу потрібно буде купити додаткове обладнання чи програми, щоб відповідати законодавчим вимогам з 1 січня. На залізне РРО доведеться витратити від 6 до 20 тисяч гривень, плюс 200−300 грн на щомісячне обслуговування. Програмне РРО буде дешевшим — від безкоштовного державного рішення до 100−200 грн на місяць за програми сторонніх постачальників.

— Понад рік тому було дозволено використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій. Розкажіть докладніше, що таке ПРРО, які види існують та використовуються українськими підприємцями?

— ПРРО — це програма для смартфона, планшета чи ноутбука, яка дає можливість працювати без «залізних» фіскальних реєстраторів. Є безкоштовна версія ПРРО від податкової для Android та Windows або платна від сторонніх виробників.

Платні рішення можна умовно поділити на два типи. Це пристрої 3 в 1 — принтер, термінал з попередньо встановленою програмою «ПРРосто» або подібним мінімальним софтом. По функціоналу вони недалеко пішли від кнопкових кас. Ціна на такі пристрої розпочинається від 4−5 тисяч грн.

А є ПРРО разом з системою автоматизації закладів та магазинів. Наприклад, система обліку закладів Poster може працювати вже зараз без зайвого фіскального принтера як програмний РРО, надсилаючи всі дані одразу в «хмару». Ціна програмного РРО від Poster — 1200 грн на рік за одну касу.

Залежно від формату роботи підприємець може зареєструвати один із кількох типів ПРРО: «стаціонарний», «пересувний», «каса самообслуговування» або «інтернет-торгівля».

— Як саме відбувається фіскальна реєстрація розрахункової операції під час використання ПРРО?

— Коли касир пробиває чек, дані автоматично надсилаються на сервер податкової. Наприкінці дня касир формує в програмі Z-звіт — зведення всіх продажів за день — і відправляє його онлайн до податкової.

— А як покупець отримує чек під час використання ПРРО?

— Якщо гість попросив фіскальний чек, то заклад, який працює з ПРРО, може відправити його декількома способами: смс на мобільний телефон гостя, на email гостя або роздрукувати на звичайному термальному принтері. Гість може перевірити чек за QR-кодом на сайті ДПС.

«Головна проблема під час роботи з програмними реєстраторами, це „падіння“ серверів податкової служби»

— Що вигідніше використовувати підприємцям — РРО чи ПРРО?

— Для малого та середнього бізнесу «хмарні» реєстратори — простіший спосіб відповідати майбутнім законодавчим вимогам. Тим, хто не зацікавлений в обліку свого бізнесу, а хоче просто відповідати закону «для галочки», достатньо вести продаж у безкоштовній «ПРРОсто» або пристроях 3 в 1.

Тим же, хто хоче використовувати законодавчі вимоги як можливість для апгрейду бізнесу, буде цікаво підключити ППРО у зв'язку з системою автоматизації бізнесу. Такі системи допоможуть з моніторингом продажів, керуванням системою лояльності, взаємодією з клієнтами. Вони хороший інструмент для боротьби з крадіжкою: відстежують підозрілі транзакції та дозволяють перевіряти залишки продукції на складі. Деякі системи автоматизації пропонують повноцінну аналітику, наприклад, підказки про нестачу товару. Скажімо, якщо у кав'ярні закінчується молоко, то система наперед нагадає про необхідність закупівлі.

— Які є плюси та мінуси при використанні РРО чи ПРРО?

— Спочатку розглянемо переваги ПРРО. Насамперед це ціна. «Залізний» фіскальний апарат коштує 6−20 тисяч грн. Ще близько 200−300 грн на місяць коштуватиме обслуговування такого реєстратора. У випадку з програмним РРО всі витрати — близько 100−200 грн на місяць за використання хмарного сервісу.

Ще один важливий момент — підтримка оновлень. Після чергових змін у законодавстві фіскальні реєстратори потрібно перепрошивати. Це теж не безплатно, до того ж потрібно відстояти в черзі. Тоді як програмні РРО оновлюються онлайн. Один з наших клієнтів використовує «залізний» реєстратор МІНІ-ФП. Його треба було перепрошити до 1 жовтня. Ресторатор подав заявку наприкінці вересня і чекав на свою чергу близько трьох тижнів. З онлайн-касами таких проблем немає.

Ще один нюанс — це реєстрація. Щоб почати використовувати фізичний РРО, потрібно зробити ряд дій: укласти договір з Центром сервісного обслуговування, налаштувати та опломбувати пристрій, а також отримати свідоцтво про реєстрацію від податківців. Усе це загалом займає близько п'яти робочих днів. Реєстрація ж ПРРО проходить онлайн і займає кілька днів — потрібно завантажити програму та зареєструвати підприємство.

Для невеликих закладів ПРРО ще цікавий тим, що економить місце: не потрібно ставити додаткові фіскальні принтери. Крім того, при роботі з ПРРО є можливість друкувати не тільки паперові чеки, а й відправляти електронні чеки за допомогою смс або на email гостя.

Важливим фактором є можливість офлайн-роботи. На відміну від класичних РРО програмні можуть працювати в офлайн-режимі. Немає потреби виписувати чеки вручну: як тільки з'явиться інтернет, дані автоматично будуть надіслані до податкової. Але поки що не всі розробники комерційного ПРРО запустили можливість офлайн-роботи через складнощі з інтеграцією з податковою. Але частина вже пропонує таку можливість. Так, наприклад, у програмному РРО від Poster вже можна працювати в офлайн-режимі.

При цьому термін роботи без інтернету у РРО трохи більший — до 7 діб. У ПРРО ця можливість лише до 36 годин, але не більше 168 годин на місяць.

А тепер розглянемо недоліки ПРРО. Головна проблема — це «падіння» серверів податкової служби. Іноді чеки не фіскалізуються через проблеми на стороні податкової, коли сервери перевантажені. За словами наших клієнтів, поки що це буває кілька разів на місяць. У цьому випадку підприємцям потрібно почекати і зробити ще одну спробу за кілька годин.

Як бачите, обидва варіанти проведення розрахункових операцій мають свої плюси та мінуси. Але вибір залишається за підприємцем, — підсумувала Ольга Пушко.

Варто нагадати, що у 2022 році для фізичних осіб — підприємців встановлено нові суми єдиного податку та єдиного соціального внеску. Пов'язано це з тим, що у бюджеті-2022 закладено нові розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, а отже, податкові відрахування підвищаться аналогічно.

183368

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2022 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.