Податок на нерухомість: скільки в 2021 році українці заплатять за своє житло

«Якщо власником нерухомості є неповнолітній, податок повинні платити його батьки або опікуни»

— Хто зобов'язаний платити податок на нерухомість? Яка саме нерухомість підлягає щорічному оподаткуванню?

— Перш за все необхідно розібратися, що ж таке податок на нерухомість і з яких об'єктів він сплачується. Згідно з Цивільним кодексом України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Чинний Податковий кодекс України визначає в складі податку на майно плату за землю і податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Саме останній в побуті і іменується як «податок на нерухомість». Платниками такого податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі і нерезиденти, які мають у власності об'єкти як житлової, так і нежитлової нерухомості.

Які саме об'єкти з метою оподаткування відносяться до житлової або нежитлової нерухомості, а також їх ідентифікуючі ознаки визначені в Податковому кодексі України. Зокрема, до житлових ставляться будинку, що відносяться за законодавством до житлового фонду (житлові будинки садибного та квартирного типу, прибудови до них, квартири, котеджі, кімнати в комунальних квартирах), а також садові і дачні будинки. Відповідно, всі інші будівлі, що не належать до житлового фонду, є об'єктами нежитлової нерухомості (офісні, готельні, торговельні, промислові будівлі, бази, склади, СТО, гаражі надземні і підземні, різного роду господарські будови, як то сараї, літні кухні, льохи, майстерні, котельні тощо).

Слід зазначити, що не всі зазначені об'єкти нерухомості віднесені законодавством до оподатковуваних. Визначено досить широкий перелік об'єктів, що не підлягають оподаткуванню, виходячи з їх державної, громадської або соціальної значущості. У їх числі, наприклад, гуртожитки, будинки дитячих будинків сімейного типу, житло, що належить дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями або батьками (але не більше одного об'єкта на дитину), багатодітним або прийомним сім'ям, в яких виховуються п'ять і більше дітей, а також житло, визначене в установленому порядку як непридатний для проживання.

Часто задають питання, яким чином сплачується податок, якщо власником об'єкта нерухомості є неповнолітній. У цьому випадку податок повинні платити його батьки або опікуни.

Якщо ж нерухомість знаходиться у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, то платник податку на нерухомість визначається наступним чином:

• якщо об'єкт житлової або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частину;
• якщо об'єкт житлової або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є один з таких осіб-власників, визначений за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
• якщо об'єкт нерухомості у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну частину.

Співвласники житлової нерухомості, яка знаходиться в їх спільній сумісній власності але не розділена в натурі, повідомляють контролюючий орган про вибраного за їхньою згодою платника податку на нерухомість, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.

«У Києві для більшості об'єктів встановлена максимальна ставка податку на нерухомість»

— Який розмір податку і від чого він залежить?

— Розмір податку визначається базою оподаткування та ставкою податку, але також слід враховувати наявність пільг щодо його сплати. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі її частин.

Юридичні особи базу оподаткування обчислюють самостійно, виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт. Що стосується об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, то для них база оподаткування обчислюється податковим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно, або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності.

При цьому для фізичних осіб база оподаткування об'єкта житлової нерухомості зменшується:

• для квартири або квартир, незалежно від їх кількості, — на 60 кв. метрів;
• для житлового будинку або будинків, незалежно від їх кількості, — на 120 кв. метрів;
• для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх частин (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири або декількох / квартир і житловий будинок чи кількох будинків, в тому числі їх частин), — 180 кв. метрів.

Тобто при загальній площі квартири, наприклад, 50 кв. метрів громадянин, її власник, не сплачуватиме податок, а при площі квартири 90 кв. метрів доведеться платити податок за кожен квадратний метр понад 60 кв. метрів.

Водночас зазначені пільги з податку для фізичних осіб не застосовуються в тому випадку, якщо площа об'єктів оподаткування перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної податком площі — тобто, якщо квартира перевищує 300 кв. метрів, житловий будинок перевищує 600 кв. метрів або площа різних типів об'єктів житлової нерухомості перевищує 900 кв. метрів.

Відсутня пільга і тоді, коли об'єкт оподаткування використовується з метою отримання доходів, тобто здається в оренду, лізинг, позику, використовується у підприємницькій діяльності. Тобто, навіть якщо площа квартири, що здається в оренду квартири не перевищує 60 кв. метрів, податок доведеться сплачувати з усією її загальної площі. Це ж стосується і того випадку, коли фізична особа — підприємець вказав своє житло як податкова адреса і фактично здійснює діяльність у власній квартирі або будинку.

Крім зазначеної «загальної» пільги, органам місцевого самоврядування надано право встановлювати на своїй території пільги з податку з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути яких зареєстровані в установленому законом порядку і використовуються для забезпечення своєї статутної діяльності.

При цьому для фізичних осіб пільги визначаються, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів, а для юридичних осіб — в залежності від майна, що є об'єктом оподаткування.

Ставка податку на нерухомість встановлюється за рішенням органів місцевого самоврядування в залежності від місця розташування (зональності) і типів таких об'єктів нерухомості в розмірі, який не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Інформацію про затверджені ставки місцевих податків по регіонах можна дізнатися на сайті Державної податкової служби.

Зокрема, в столиці ставки податку визначено рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року N 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві» (в чинній редакції), яким для більшості об'єктів встановлена максимальна ставка податку, в тому числі для всіх типів квартир і будинків квартирного і садибного типу. Водночас, наприклад, для гаражів ставка податку встановлена в розмірі 0,4% розміру мінімальної заробітної плати.

Важливо відзначити, що в 2021 році податок на нерухоме майно нараховується за 2020 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року — 4 723 грн. У наступному, 2022 році податок буде обчислюватися вже з мінімальної заробітної плати в 6 000 грн, встановленої на 1 січня 2021 року.

При цьому слід пам'ятати про важливі законодавчі зміни, що вступили в силу з 23 травня 2020 року. Зокрема, при наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що знаходиться у власності фізичної або юридичної особи — платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів для квартири і 500 квадратних метрів для будинку, сума податку, розрахована відповідно до загальних положень, збільшується на 25 000 гривень в рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості або його частина, — підсумував Сергій Дахновський.

У наступній статті «ФАКТИ» розкажуть як саме відбувається нарахування і сплата податку на нерухомість і що загрожує власнику житла, що вирішив ухилиться від його сплати.

Варто відзначити, що в нинішньому році можливо проведення податкової амністії. В першу чергу мова йде про капітали та майно, з яких раніше не були сплачені податки. Відповідні законопроекти вже знаходяться на розгляді парламенту. На думку прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, легалізація тіньових капіталів здатна поповнити держбюджет на мільярди гривень. Ще більші суми можуть влитися в економіку країни.

Фото Сергія Тушинського, «ФАКТИ»