В Україні узаконили операції з криптовалютою: що це означає

Згідно із законопроєктом постачальники послуг, пов'язаних з віртуальними активами, повинні пройти державну реєстрацію. Причому зареєструвати можна один або кілька видів діяльності:

• зберігання, адміністрування віртуальних активів і ключів віртуальних активів;
• обмін віртуальних активів;
• переказ віртуальних активів;
• фінансові послуги, пов'язані з продажем або пропозицією віртуальних активів.

Від імені держави контролювати учасників ринку віртуальних активів доручено Міністерству цифрової трансформації України. Зокрема, Мінцифри буде стежити, щоб криптовалюта не використовувалася для відмивання злочинних доходів і фінансування тероризму. А ось обіг віртуальних активів, забезпечених фінансовими інструментами, переданий у відання Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.

При цьому автори законопроєкту наполягають, що угоди з криптовалютою мають бути захищені юридично, учасники ринку повинні сплачувати податки з отриманих доходів. Для врегулювання цих моментів у Цивільному кодексі з'явилася окрема глава 15.1 «Віртуальні активи».

Детальніше про законопроєкт, який вже невдовзі може набути чинності, та про віртуальні активи взагалі «ФАКТАМ» розповів керуючий партнер Консалтингової компанії «Фінансова студія» кандидат економічних наук Євген Невмержицький.

— Чи можна сказати, що після того, як набуде чинності Закон «Про віртуальні активи», в Україні будуть повністю легалізовані й узаконені операції з криптовалютою та іншими електронними платіжними засобами, як заявляють багато хто з чиновників і депутатів?

— Заборони роботи з віртуальними активами (ВА) в Україні не було ніколи, як і роботи з будь-якими не забороненими товарами та послугами. Функції ВА не обмежуються можливістю проведення платежів і включають практично весь інструментарій і функціонал цінних паперів. Самі віртуальні активи стали можливі завдяки технології блокчейн, що дозволяє накопичувати, обробляти, передавати дані практично зі 100% безпекою, гарантією цілісності та унеможливленням підробки. Саме тому ВА можуть виконувати функції грошей, їх не можна підробити.

Закон дозволяє реєструвати підприємства, які надають послуги з віртуальними активами, і головна його мета полягає в тому, що тепер банки перестануть блокувати операції з ВА з причин фінансового моніторингу, а підприємці зможуть відкрито вказувати редакцію платежу. Хоча для цього також має минути якийсь час, і відкрите проведення операцій з ВА має пройти адаптацію.

Україна, згідно зі своїми міжнародними зобов'язаннями перед Євросоюзом, повинна була ухвалити цей закон ще до червня 2020 року, але на той час законопроєкт тільки був поданий до Верховної Ради на розгляд. Весь цей час, з червня 2020 року, Україні загрожували санкції FATF (міжурядова організація, яка займається виробленням світових стандартів у сфері протидії відмиванню злочинних доходів і фінансуванню тероризму. — Авт.) за неухвалення цього закону, а різні деструктивні сили досить успішно затягували ухвалення документа майже півтора року. Протягом цього періоду операції з віртуальними активами були обмежені й знаходилися в тіні. За даними Мінцифри, щоденний обіг ВА складав 150 млн доларів.

Це означає, що бюджет недоотримав значні суми, а українські та закордонні інвестори вважали за краще реєструвати підприємства не в Україні. Зараз є підстави поліпшити ситуацію. Але в будь-якому випадку користь отримають і фінансові установи, і споживачі фінансових послуг, і бюджет нашої держави. Тільки корупціонери втратили дуже хороший інструмент для фіктивного пояснення незрозуміло звідки отриманих доходів шляхом декларації біткойнів.

«Поки регулятори будуть дотримуватися принципів тотального контролю та обов'язкової перевірки всіх операцій, ми будемо залишатися найбіднішою країною Європи»

— Які кроки необхідно зробити учасникам віртуального фінансового ринку, щоб отримати можливість легально працювати в Україні?

— Згідно із законопроєктом, підприємства, що працюють з віртуальними активами, називаються «постачальниками послуг з віртуальними активами». Реєструє такі підприємства Мінцифри, видає їм ліцензії, а також веде їхній державний реєстр. Порядок реєстрації та ліцензування прописаний в Законі «Про віртуальні активи»

— Якщо міжнародні криптобіржі будуть зобов'язані пройти реєстрацію та платити податки в український бюджет, то як це буде відбуватися?

— Згідно з нормами законопроєкту, віртуальні активи є просто майном. Оподаткування передбачається таке ж, як передбачено чинним законодавством з доходів від операцій з іншим майном. Особливість полягає лише в тому, що з операцій з ВА не сплачується ПДВ. Ця норма працює практично в усіх державах. Люди, які отримали прибуток від операцій з ВА, повинні задекларувати цей прибуток і заплатити податок 18%, як і за іншими видами доходів громадян.

Однак перевірити суми заробітку дуже складно, практично неможливо, оскільки операції можуть проводитися в будь-якій точці світу на біржах, зареєстрованих в різних юрисдикціях.

— Тоді хто ж буде декларувати те, що не можна перевірити?

— Мотивація декларувати доходи має широкий спектр, і це залежить і від фінансової культури платників податків, і від держави. У всякому разі в розвинених економіках світу декларування доходів працює чудово, та можна, а скоріше, необхідно, будувати таку систему й в Україні. Сам факт ухвалення цього закону свідчить про серйозний крок до цивілізованих правовідносин.

До речі, також можуть бути затверджені якісь платежі в бюджет при обмінних операціях віртуальних активів на гривню та інші фіатні валюти. Це перевірити можна. Однак такий підхід суперечить принципам оподаткування. По суті, це те ж саме, що і стягнення, наприклад, якихось зборів на користь держави при валютообмінних операціях. Підстав щось стягувати немає, але державу це не особливо хвилює, хоча такий підхід і не сприяє поліпшенню інвестиційного клімату, а, скоріше, навпаки.

Я думаю, що, поки регулятори будуть дотримуватися принципів тотального контролю та обов'язкової можливості перевірки будь-яких операцій, ми будемо залишатися найбіднішою країною Європи.

— Чи зробить ухвалення Закону «Про віртуальні активи» вільнішим доступ широких верств населення України до операцій з криптовалютою та іншими віртуальними активами?

— За своєю природою доступ до віртуальних активів не залежить від законів, регуляцій, посередників. Доступ у громадян був завжди. З ухваленням закону нічого щодо цього не змінилося та природа віртуальних активів залишилася колишньою. Закон тільки полегшить життя учасникам ринку криптоактивів і розширить їхнє коло, оскільки ВА, попри свої можливості виконувати платежі та інші функції грошей, грошима не є і не можуть існувати без фіатних грошей, а також самі виражаються у фіатних грошах.

Коли ми говоримо про біткойн, ми завжди згадуємо про його курс у доларах США на сьогодні. Саме можливість вільно обміняти криптоактив у банку або іншій фінансовій установі є дуже важливою. Цю можливість і забезпечує закон. Громадяни, які хочуть навчитися заробляти на віртуальних активах, можуть скористатися, наприклад, навчальним курсом з криптотрейдингу, який вже кілька років успішно вивчають студенти Києво-Могилянської академії та який доступний в Інтернеті, так само як і віртуальні активи, на сайті cryptobid. site, — підсумував Євген Невмержицький.

Варто відзначити, що Мінцифри вже у вересні планує подати до Верховної Ради проєкт закону про врегулювання оподаткування купівлі-продажу криптовалюти. Як заявив заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков, якщо зараз оподатковується вся сума продажу активу за ставкою 19,5% для фізосіб, то пропонується знизити податок до 5% і стягувати його з отриманого доходу (різниці між вартістю купівлі та продажу).

Фото в заголовку https://ua.depositphotos.com/